Тема. Діяльність людини в природі.

Мета: поглиблювати і розширювати знання учнів про вплив людини на природу; підвести дітей до усвідомлення необхідності зберігати і примножувати природні багатства, раціонально їх використовувати; розвивати пізнавальний інтерес; виховувати дбайливе, господарське ставлення до природи як до рідного дому.

ХІД УРОКУ 

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

Слухання віршів

СТЕЖИНА У СВІТ ПРИРОДИ
Оця стежина веде, дитино,
У світ природи, чудовий світ,
Де є метелик і є калина,
Сніжинка біла і маків цвіт.
Де соловейко співає пісню,
І жайвір сонечко кличе нам,
Вухастий зайчик стрибає в лісі,
Їжак гостинці несе діткам.
Де бджоли пісню літа співають,
Палає квітка в краплях роси,
Цвіркун для друзів на скрипці грає…
Зумій відчути все це ти!
І котик Мурчик поруч з тобою,
В зеленім лузі телятко мале,
Не скривдь нікого жорсткою рукою.
Що є у світі — то все твоє.
За всю турботу та щиру ласку
Природа віддячить тобі не раз.
Тож, не поруш цю чарівну казку,
Нехай усіх вона радує нас.
Л. Смирнова

— Як ви розумієте такі слова:
«За всю турботу та щиру ласку
Природа віддячить тобі не раз»?

ВМІЙТЕ ПРИРОДУ ЛЮБИТИ
Вмійте природу любити,
Вам у походи ходити
І мандрувать, любі діти,
Вмійте ж природу любити,
Кожній стеблині радіти.
В полі, у лісі, над яром —
Квіти, дерева, і трави…
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави.
Оберігайте ж повсюди
Шлях і стежиночку в гаї,
Все те окрасою буде
Нашого рідного краю.
П. Сиченко

— Що хотів сказати автор своїм віршем?
— До чого він нас закликає?

Усе менше залишається на Землі місць, де не побувала б людина. І все більше природа потерпає від її діяльності.

II. Повідомлення теми і мети уроку

Тема нашого уроку «Діяльність людини в природі».

III. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя

Людина — це частина живої природи, найвище творіння природи, бо від неї залежить доля життя на Землі.

— Як саме від людини залежить доля природи?

Колись життя людей залежало від «примх» навколишньої природи. Наші предки схилялися перед силою природи, гостро відчували свою залежність від неї. У них не було ні фабрик, ні заводів, ні сучасних жител. Але поступово дещо змінилося. У людей з’явилися поля, ферми, заводи, затишні домівки, різноманітна техніка. І тоді людям почало здаватися, що вони вже не залежать від природи, що вони є сильнішими за неї. Більше того, люди почали намагатися «полонити» природу, стати її господарями. Озброєна могутньою технікою, людина почала вважати себе велетнем, якому на планеті все дозволено.
Підкорення природи призвело до забруднення повітря і води, загибелі лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин.
Замисліться!

За останні 50 років на нашій планеті вимерло понад 80 видів тварин. За малим винятком, всі ці тварини вимерли з вини людини. Людина постійно наносить природі великі і малі рани.
Поміркуємо разом: чи буде гірше природі, якщо, збираючи горіхи, зламаємо кілька гілочок, просто так зірвемо 2-3 гарненьких квіточки, упіймаємо одного-єдиного красивого метелика?
Так, природі буде гірше! Кожна зламана гілка, кожна зірвана квітка, кожен пійманий метелик — це маленька рана, нанесена природі. І якщо одну рану нанесеш ти, другу — твій товариш, третю, четверту, п’яту — хтось іще, то що ж станеться з природою? Природі важко заліковувати навіть найменші рани.

— Поміркуйте, чому це так?
— Що ж можна сказати про великі рани, які наносяться природі?

З давніх пір люди займалися господарством. Будували міста і села, шосейні дороги й залізниці, обробляли поля. Все це необхідне для життя людини. Але часто, щоб побудувати місто, прокласти дорогу чи зробити нове поле, люди знищують ліси. Багато дерев вирубують для будівельних та промислових потреб. З кожним роком на нашій планеті стає дедалі менше лісів. А вирубування лісів спричиняє повені, затоплення будинків, утворення ярів, зсувів, обвалів.
Усі фабрики і заводи, якщо вони не забезпечені якісними очисними спорудами, забруднюють і повітря, і воду, і ґрунт. Коли люди скидають шкідливі відходи у річки, озера та моря, вони знищують рослини і тварин. Через масляну плівку нафти все живе задихається у воді, земля стає мертвою. Відпрацьовані гази промислових підприємств та автомобілів забруднюють повітря. Чере це стає важко дихати, гинуть рослини і дерева.
Та найбільших збитків природі завдають аварії на атомних станціях. У 1986 році на Чорнобильській АЕС сталася жахлива катастрофа. Такого нищівного удару наша природа ще не зазнавала. Постраждали від радіації і дерева, і квіти, і тварини, і люди. Якби не героїчні зусилля пожежників, які загасили пожежу в ту страшну ніч, а також тисяч людей, які потім працювали над усуненням наслідків катастрофи, в Україні під загрозою опинилося б саме життя. Отже, людина не завжди з розумінням ставиться до природи, вважаючи себе її господарем. Не завжди розуміє, що вона є частиною природи, а в природі все взаємопов’язане.
Основне завдання людини — не знищувати, а вивчати природу, розумно користуватися її благами.

Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Робота в групах

У кожної групи — картка «Яку шкоду завдає людина природі».

Запитання
— Чи завжди людина з розумінням ставиться до природи? (Ні, не завжди, дуже часто негативно, по-хижацьки.)
— Наведіть приклади негативного ставлення людини до природи. (Вона вирубує ліси, винищує звірів, осушує болота, забруднює повітря, воду, ґрунти.)
— Наведіть приклади негативного впливу людини на природу у вашій місцевості, в Україні. (Аварія на Чорнобильській АЕС, забруднення річок, сміттєзвалища)
— Якими є наслідки негативного впливу людини на природу? (Погіршується стан природи. Люди хворіють.)

2. Читання порад «Природі не завдай шкоди»

• Кожна жива травинка, кожний листочок виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя. Не топчи, не зривай рослини!
Найкраща квітка та, що квітує там, де зросла. Не губи її!
• Не галасуй у лісі, не включай надто голосно музику. Ти злякаєш пташку, вона злетить з гнізда. Яєчка, які вона насиджувала, захолонуть, і з них ніколи не виведуться пташенята, краще послухай голоси лісу.
• Найчистіша і найсмачніша вода — джерельна. Подивись, як схиляються над джерелом трави і квіти, кущі і дерева. Вони оберігають його від посухи, захищають від пилових бур. Не скаламуть і ти джерело. Охороняй його чистоту!
• Викинута консервна банка, скло можуть поранити лісового звіра і привести до його загибелі. Нагріте сонцем скло може стати причиною пожежі. Не залишай після себе сміття в лісі.

3. Повідомлення учнів

Чи знаєш ти, що…
1) Щоб зацвіла конвалія, після того, як насіннячко потрапило в емлю, потрібно 10 років
2) За останні 100 років з лиця Землі зникли 150 видів птахів.
3) На одну людину в рік доводиться 300 кг сміттєвих відходів.
4) Найшвидше зникають великі тварини. Кожні 15 хв зникає 1 вид.
5) Апельсинова кірка проплаває у воді 6 місяців, папір — 3 місяці, а пластикова пляшка — не розкладеться ніколи. Це сміття погрожує життю тварин.

4. Розв’язування ситуаційних задач
1) Дідусь косив сіно і викосив гніздо жайворонка з яєчками. Як вчинити?
2) У вас над вікном гніздо ластівки. Малеча забруднює скло. Як вчинити?
3) Збираючи ягоди, ти побачив на пташенятко, що випало з гнізда.

5. Робота у парах

Про що йдеться в цих приказках?
• Природа одному мати, а іншому — мачуха.
• Земля багата — народ багатий.
• Хто землі дає, тому земля утроє віддає.

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Від чого забруднюється природа?
— Чим людина забруднює навколишнє середовище?
— Як має поводитися людина, щоб зберегти довкілля та примножити різноманітність живої природи?

Що б ми не робили, де б не працювали, ми не повинні завдавати шкоди природі. Ми маємо бути природі друзями. Бо наше майбутнє багато в чому залежить від матінки природи.